Перші спогади, пов’язані з музикою – це музична школа, акордеон і перше і останнє заняття в музичній школі. Чи то вчитель не сподобався, чи інструмент – невідомо, але більше в музичну школу він не пішов. Десь у 5-6-му класі мама купила йому першу гітару, тоді все й почалося.
Вчився в культосвітньому училищі, грав у професійних колективах, працював у Закарпатській філармонії. Сам творить музику, мріє записати альбом із власними композиціями. Так, наприклад, дворічний онук, засинає під “Колискову для Олександра”, яку дідусь створив спеціально для нього. Ця колискова, як і інші композиції - лірична, ніжна мелодія. Недарма, народна пісня “Через поле широкоє”, яку виконують “Гудаки” – улюблена з репертуару. “Аж не віриться, що таку глибоку, ніжну і зворушливу мелодію могли придумати прості, звичайні люди”, - каже гітарист.
Будучи музикантом , треба багато грошей вкладати в інструменти і апаратуру, що майже завжди б’є по сімейному бюджету. Володя з усміхом згадує, як зраділа його дружина, коли він продав гітару, яка коштувала 3700 радянських карбованців і за ті гроші відремонтував і перебудував хату.