За професією викладач музичної школи. В колективі грає на сопілці і бубні. З дитинства захоплювався музикою, любив бігати на сільські весілля і слухати як грають гудаки. Вдома слухав, як працюючи і відпочиваючи, співають батьки. Особливо, гарно співала і співає мама. Напевно. звідси і любов до народної музики і пісні – від найрідніших людей.
Грає з 7 років, у дитинстві мріяв бути військовим музикантом. З трепетом і любов’ю відноситься до бубна – свого інструмента. Створив його циганський майстер із шкіри молодого теляти. Чотири роки бубон уже прослужив, ще п’ять витримає, а потім шкіру треба міняти. Бо то не легке діло витримувати “духопелики” від музиканта-бубнаша.
Веселий, щирий на вдачу Вася, любить жартувати, часто-густо із самих гудаків. Жарт-хіт у його виконанні такий:
Музикантів питають:
- Хлопці, ви по нотах граєте?
- Ні, ми лише по свадьбах.
А коли на душі “шкребуть кішки”, бере в руки сопілку і лине “Ліщанова”, яка допомагає думати, вирішувати проблеми, або просто робить день світлішим. У такі моменти , до тата туляться і дочка, і син, музика у їхньому житті з колиски.