Скрипаль – душа будь-якого творчого колективу. Як він поведе мелодію, так будуть грати всі інші.
Малим хлопчиком робив собі скрипку, або як кажуть на Закарпатті, гуслі із стебла кукурудзи. Коли йому було 7 років, одержав у подарунок від батька, першу справжню скрипку. Обдарований від природи унікальним музичним слухом, хлопець почав грати на скрипці через два дні. Слухав як інші скрипалі грають на весіллях , а потім старався відтворити почуте.
З дитинства мріяв стати будівельником і став ним. Довгий час працював у Міжколгоспбуді . Але ніколи не переставав грати , особливо, народну музику. Граючи народні мелодії, згадує батьків.
“Гудаки” для Міші стали другою родиною. ”Щирі, добрі, приємні люди і я не уявляю себе без них, - це його слова. Віртуоз-скрипаль додає шарму колективу, дивуючи глядачів грою на скрипці то над головою, то поза спиною, то крутячись на одній нозі, тримаючи скрипку під іншою.